Біль у ділянці серця та за грудниною. Причини болю у ділянці серця та за грудниною можуть бути різноманітними і часто незагрозливими для здоров’я та життя хворого. Однак відрізнити цей біль від приступів, пов’язаних з ураженням вінцевих судин серця, які можуть призвести до розвитку інфаркту міокарда і смерті хворого, в змозі тільки лікар. У зв’язку з цим кожен приступ болю в ділянці серця середній медичній персонал повинен розцінювати як приступ стенокардії. Заходи, спрямовані на усунення приступу, треба починати негайно.
Необхідно забезпечити цілковитий спокій хворому, заспокоїти його, вкласти в ліжко або зручно посадити в крісло чи на стілець, під язик дати нітрогліцерин (таблетку або 1—3 краплі спиртового розчину накрапати на шматочок цукру), на ділянку серця та груднину накласти гірчичник. Якщо біль не пройшов протягом 3—5 хв після вжитих заходів, необхідно негайно викликати лікаря.
Задишка характеризується частим та підсиленим диханням, відчуттям нестачі повітря. Одним із найважливіших чинників розвитку задишки при захворюваннях серця є підвищення тиску крові в капілярах легенів, збільшення вмісту вуглекислого газу в тканинах, яке настає внаслідок зниження скоротливої функції лівого шлуночка серця.
Треба пам’ятати, що характерною ознакою захворювання серцево-судинної системи є підсилення задишки у положенні хворого лежачи і зменшення у положенні сидячи чи стоячи. Пояснюється це тим, що в горизонтальному положенні приплив венозної крові до серця та судин легенів полегшується, а відтік її від лівого шлуночка утруднюється внаслідок його ослаблення, тому підвищується тиск у капілярах легенів.
Якщо у хворого виникла задишка, йому треба надати невідкладну допомогу. При раптовій появі задишки чи її підсиленні необхідно негайно обмежити фізичну активність, заспокоїти хворого, надати йому в ліжку положення напівсидячй з опущеними ногами. Відчинити вікно або кватирку і негайно викликати лікаря.
Серцебиття та перебої в роботі серця хворі відчувають у вигляді підсилених і частих скорочень серця, сильних поштовхів, замирання, зупинки серця. Поява серцебиття обумовлена підвищеною збудливістю нервового апарату, який регулює діяльність серця. Воно може бути постійним або у вигляді приступів. Серцебиття може спостерігатися у здорових осіб при великому фізичному навантаженні, емоційному збудженні, зловживанні кавою, тютюном або виникати при підвищенні температури тіла, анемії, неврозі тощо. Слід пам’ятати, що серцебиття може бути ознакою ураження міокарда (міокардит, інфаркт міокарда, вади серця).
Якщо серцебиття виникло раптово або з’явилися перебої в роботі серця, хворого заспокоюють, надають йому положення напівсидячи, забезпечують доступ свіжого повітря, дають випити 20—30, крапель настоянки валеріани, валокордину або корвалолу, забезпечують, спокій та тишу в палаті.
Набряки є одним з головних проявів серцевої
недостатності. Підвищення тиску у венах та капілярах, сповільнення течії
крові в них та підвищення проникності капілярів служать причиною
підсиленої течії крові в тканини. Затримка натрію та води в нирках, а
також зниження вмісту білка в крові внаслідок порушення функції нирок та
печінки сприяють розвитку набряків.На початкових стадіях серцевої недостатності розвиток набряків відбувається приховано. Про появу набряків у цей період свідчать збільшення маси тіла, зменшення діурезу (утворення та виділення сечі), переважання нічного діурезу над денним (ніктурія). Набряки з’являються на нижніх кінцівках під кінець дня, а до ранку вони зникають. Пізніше нічного відпочинку стає недостатньо для зникнення набряків. Вони з’являються у підшкірній основі гомілок, стегон, сідниць, живота, грудей. Якщо хворий перебуває у положенні сидячи, набрякають ноги, якщо лежачи на спині, набряки з’являються в ділянці крижів, сідниць, нижньої; поверхні стегон, у положенні хворого на одному боці відповідно переміщуються і набряки.
Треба знати, що шкіра над набряком стає гладенькою, блискучою, температура її і чутливість знижуються, тому внаслідок необережного застосування грілки може статись опік. Так само легко виникають і пролежні. Живлення набряклої шкіри є недостатнім, опірність щодо інфекції знижена, тому опіки і пролежні погано піддаються лікуванню і легко нагноюються. Вводити ліки в набряклу підшкірну основу не рекомендується, бо вони погано всмоктуються, з місця проколу шкіри ін’єкційною голкою буде виділятися набрякова рідина і через нього може проникнути інфекція.
Комментариев нет:
Отправить комментарий